- яструб
- [йа/струб]
-ба, м. (на) -б'і/-бов'і, мн. йаструби/, йаструб'і/y
два йа/струбие
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
яструб
Смотреть что такое "яструб" в других словарях:
яструб'я — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови
яструбів — бова, бове. 1) Прикм. до яструб. || Належний яструбові. 2) у знач. ім. я/струбові, вих, мн., зоол. Родина хижих птахів ряду соколоподібних, до якої іноді включають і родину соколових … Український тлумачний словник
яструб'ятко — іменник середнього роду, істота … Орфографічний словник української мови
яструб'ятник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
яструб'ятко — а, с. Зменш. пестл. до яструб я … Український тлумачний словник
яструб — а, ч. Хижий птах з коротким гачкуватим дзьобом, гострими загнутими пазурами, що водиться в лісах різних частин світу … Український тлумачний словник
яструб'я — я/ти, с. Пташа яструба … Український тлумачний словник
яструб — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
яструбів — прикметник … Орфографічний словник української мови
яструб-курятник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
